Елла Сокол/ Влад Зерницький - ищем/предлагаем
Вложений: 1
Нашептали воронам, наче вони соколи І послали воронів стежками високими Тяти небо, мов ножем, крилами зі смолі, Руйнувать життя чуже , руйнувати долі... Хмари тої чорний дим, що бідою кличуть, Замість світла запалив поминальні свічі. Сонця теплі промінці Затулив імлою І в Марії на щоці Біль застиг росою. Чи знала Марія що тi смолянi крила Принесуть до мiста ii вогненi зливи I вогнем садочки обернуТЬ У пустелі I загублять квіти весни. Та вже і не плаче, бо скінчилися сльози, І давно не чулися від гуркоту грози. Віддані тут кожнiй оселі та й дому Місто заслоняють сини І сини у бій ідуть проти хмари воронів Бо їх рідну землю рвуть не плуги та борони Пошматало все живе буйними вітрами, Але місто оживе і загоїть рани. П'ючи кров людську, як грог, Розгулявся демон Якщо бачить все це Бог? Я питаю - де він? Чи знала Марія що тi смолянi крила Принесуть до мiста ii вогненi зливи I вогнем садочки обернуТЬ У пустелі I Загублять квіти весни. Та вже і не плаче, бо скінчилися сльози, І давно не чулися від гуркоту грози. Віддані тут кожнiй оселі та й дому Місто заслоняють сини |
Часовой пояс GMT +4, время: 13:02. |
Работает на vBulletin® версия 3.7.2.
Copyright ©2000 - 2024, Jelsoft Enterprises Ltd.
Перевод: zCarot